ЕМЕТРОН

Розчин для ін'єкцій, 2 мг/мл по 4 мл в ампулах № 5

Производитель:ВАТ "Гедеон Ріхтер"

Міжнародна назва:Ondansetron

ATC класифікація:A04AA01

Русское название:ЭМЕТРОН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕМЕТРОН

(EMETRON)

Склад.

Діюча речовина:ондансетрон

1 мл містить 2 мг ондансетрону;

допоміжні речовини:

натрію цитрат, кислоти лимонної моногідрат, сорбіт, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Код АТС А04АА01.

Клінічні характеристики.

Показання.Нудота і блювання, спричинені застосуванням цитостатичної хіміотерапії або радіотерапії, а також для профілактики і лікування післяопераційної нудоти й блювання.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Період вагітності і годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

Цитостатична хіміотерапія або радіотерапія

Дорослі.

Дозування препарату залежить від еметогенної активності терапії. Звичайна добова доза препарату 8 мг. Цю дозу за необхідності можна збільшувати до 32 мг при такому дозуванні:

при застосуванні еметогенних засобів або радіотерапії, безпосередньо перед введенням цитостатичного препарату, вводять 8 мг Еметрону повільно, внутрішньовенно, для профілактики нападів пізнього або відстроченого блювання після перших 24 годин рекомендовано застосування препарату в таблетках.

при застосуванні високоеметогенних засобів (наприклад: цисплатин у великій дозі), безпосередньо перед введенням цитостатичного препарату, 8 мг Еметрону повільно, внутрішньовенно.

Дозу, що перевищує 8 мг Еметрону, але не більше 32 мг, внутрішньовенно можна вводити тільки у вигляді внутрішньовенної інфузії, після розведення потрібної дози Еметрону в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину. Розведений розчин потрібно вводити повільно, не менше, як 15 хвилин.

Альтернативою може бути такий метод введення - безпосередньо перед введенням цитостатичного препарату, 8 мг Еметрону повільно, внутрішньовенно. Наступні дві 8 мг дози Еметрону, можна вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії з 2-4-годинною перервою або у вигляді постійної інфузії, зі швидкістю 1 мг на годину протягом 24годин.

Дозу препарату треба визначати за тяжкістю блювання. При застосуванні високоеметогенних цитостатичних засобів, ефективність ондансетрону можна підвищити одноразовою внутрішньовенною дозою глюкокортикоїду (наприклад: 20 мг дексаметазону натрію фосфату), перед початком цитостатичної терапії.

Для запобігання пізньому блюванню, що з'являється через 24 години після введення середньо- або високоеметогенних цитостатичних засобів, пропонується приймати таблетки Еметрону по 8 мг, два рази на добу, протягом 5 днів.

Літній вік.

Немає необхідності в зміні дози препарату.

Діти.

Дітям з площею поверхні тіла > 1,2 м²може бути призначена внутрішньовенна ін'єкція в початковій дозі 8 мг безпосередньо перед хіміотерапією з подальшим застосуванням таблеток Еметрон в дозі 8 мг кожні 12 годин. Пероральне застосування таблеток Еметрон в дозі 8 мг 2 рази на добу необхідно продовжити терміном до 5 діб після завершення курсу лікування.

Запобігання післяопераційній нудоті та блюванню

Дорослі.

Для запобігання післяопераційній нудоти й блюванняпризначається 4 мг Еметрону внутрішньом'язово або повільно внутрішньовенно при введенні у наркоз. Для усунення нудоти та блювання пропонується вводити внутрішньом'язово або повільно внутрішньовенно Еметрон, у дозі по 4 мг.

Діти. (від двох років і старше).

Для запобігання післяопераційній нудоті і блюванню при операціях, проведених під загальним наркозом, пропонується ондансетрон у дозі по 0,1 мг/кг, але не більше 4 мг за раз, у формі повільної внутрішньовенної ін'єкції перед, або після початку анестезії.

Існує мало даних про безпечне застосування препарату в дитячому віці до двох років.

Літній вік.

Немає необхідності в зміні дози препарату.

Ураження печінки і нирок.

При ураженні нирок немає необхідності в зміні дози або режиму дозування ондансетрону.

При ураженні печінки кліренс ондансетрону значно знижується, і період напівіснування в плазмі крові збільшується. Тому в цих випадках дозу ондансетрону необхідно знизити до 8 мг на добу.

Метод введення ондансетрону в інфузії

Розчин для інфузій треба готувати безпосередньо перед його застосуванням. У разі необхідності, заздалегідь приготовлений розчин можна зберігати до 24 годин при температурі 2-8 °C. При введенні інфузії немає необхідності в захисті від світла. Приготовлений розчин при нормальному світлі або освітленні залишається стабільним протягом, як мінімум, 24 години.

Для розведення розчину для ін'єкцій можна використовувати такі розчини:

- 0,9 % розчин хлориду натрію,

- 5 % розчин глюкози,

- 10 % розчин манніту,

- розчин Рінгера,

- 0,3 % розчин хлориду калію, з 0,9 % розчином хлориду натрію,

- 0,3 % розчин хлориду калію з 5 % розчином глюкози.

Розчин для ін'єкцій Еметрон іншими розчинами для інфузій розводити не можна. Розчин для ін'єкцій Еметрон не можна змішувати в шприці з іншими медикаментами. Ондансетрон в інфузії можна вводити зі швидкістю 1 мг на годину.

При концентрації ондансетрону в 16-160 мкг/мл (напр.: 8 мг/500 мл, або 8 мг/50 мл), ондансетрон можна вводити через «Y»-подібне з'єднання інфузійних наборів з такими препаратами.

Цисплатин: до концентрації в 0,48 мг / мл (наприклад: 240 мг/500 мл) при введенні протягом 1-8 годин.

5-фторурацил: до концентрації в 0,8 мг/мл (наприклад: 2,4 г/3 л або 400 мг/500 мл) при введенні зі швидкістю не менше 20 мл на годину (500 мл/24 години). Великі концентрації фторурацилу можуть спричиняти випадіння ондансетрону в осад. Розчин фторурацилу може містити максимум 0,045 % хлориду магнію при присутності інших спільних компонентів.

Карбоплатин: до концентрації в 0,18-9,9 мг/мл (наприклад: 90 мг/500 мл або 990 мг/100 мл) при введенні протягом 10-60 хвилин.

Етопозид: до концентрації в 0,144-0,25 мг/мл (наприклад: 72 мг/500 мл або 250 мг/1000 мл) при введенні протягом 30-60 хвилин.

Цефтазидим: до концентрації в 250 мг-2 г після розведення дистильованою водою, згідно з розпорядженням виробника (наприклад: 250 мг/2,5 мл або 2 г/10 мл) при введенні струменево за 5 хвилин.

Циклофосфамід: до концентрації в 100 мг-1 г після розведення дистильованою водою для ін'єкцій (наприклад: 100 мг / 5 мл), згідно з розпорядженням виробника, при введенні за 5 хвилин.

Доксорубіцин: до концентрації в 10-100 мг після розведення дистильованою водою для ін'єкцій (наприклад: 10 мг / 5 мл), згідно з розпорядженням виробника, при введенні струменево за 5 хвилин.

Дексаметазон: 20 мг дексаметазону натрію фосфату можна вводити повільною внутрішньовенною ін'єкцією за 2-5 хвилин через «Y» - подібне з'єднання інфузійних наборів, через який за 15 хвилин вводять розведений розчином для інфузій (50-100 мл) ондансетрон (8-32 мг) .

Ампули, що містять Еметрон, не можна стерилізувати в автоклаві.

Побічні реакції.

Органи та системи	Частота проявів	Клінічні прояви
З боку імунної системи	Рідко (≥1/10,000, <1/1,000)	Реакції гіперчутливості, негайного типу (включаючи анафілаксію)
З боку нервової системи	Дуже часто (≥1/10)	Головний біль
Не часто (≥1/1,000, <1/100)	Екстрапірамідні розлади, як окуломоторний криз/дистонічні реакції (залишкові клінічні явища не доведені), напади судом
Рідко (≥1/10000, <1/1000)	Запаморочення під час швидкого введення препарату
З боку органів зору	Рідко (≥1/10000, <1/1000)	Тимчасове порушення гостроти зору (наприклад: помутніння зору), минуща сліпота, як правило під час внутрішньовенного введення, як правило проходить через 20 хвилин після закінчення введення препарату.
З боку серця	Не часто (≥1/1,000, <1/100)	Біль у грудній клітці (без, або з депресією інтервалу ST), аритмія, брадикардія
З боку судинної системи	Часто (≥1/100, <1/10)	Відчуття тепла або приливи, почервоніння
Не часто (≥1/1,000, <1/100)	Артеріальна гіпотензія
З боку легеневої системи, грудної клітки і середостіння	Не часто (≥1/1,000, <1/100)	Гикавка
З боку системи травлення	Не часто (≥1/1,000, <1/100)	Запор (ондансетрон збільшує час проходження калу через товстий кишечник)
З боку печінки та жовчних шляхів	Часто (≥1/100, <1/10)	Транзиторне безсимптомне збільшення трансаміназ в сироватці крові, як правило у пацієнтів, що отримують терапію цисплатином.
Загальні порушення	Часто (≥1/100, <1/10)	Реакції в місці введення

Передозування.

Нині немає достатнього досвіду щодо передозування. В переважній більшості випадків симптоми схожі на перераховані вище побічні реакції. Ондансетрон не має антидоту, тому при передозуванні препарату треба проводити симптоматичну і підтримуючу терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Згідно з дослідженнями на тваринах ондансетрон не має тератогенної дії. Через відсутність даних тератогенності у людини, під час вагітності (особливо в першому триместрі) препарат не слід застосовувати.

Ондансетрон виділяється в материнське молоко, тому під час застосування препарату годування груддю треба припинити.

Діти

Препарат можна застосовувати дітям. Для запобігання післяопераційній нудоти й блювання можна застосовувати дітям від двох років і старше

Особливості застосування.

У деяких хворих, які мали підвищену чутливість до інших селективних антагоністів 5-НТ₃ рецепторів, ондансетрон також спричинив реакцію гіперчутливості.

Ондансетрон подовжує час проходження калу через товстий кишечник, тому хворих із симптомами підгострої непрохідності кишечнику слід тримати під наглядом після застосування ондансетрону.

Дуже рідко, головним чином при внутрішньовенному застосуванні Еметрону можливі тимчасові зміни ЕКГ, що включають подовження інтервалу QT.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не вивчалась.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Немає доказів того, що ондансетрон індукує або блокує метаболізм інших препаратів, які застосовуються одночасно з ним. За результатами специфічних досліджень він не вступає у взаємодію з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, трамадолом і пропофолом.

Ондансетрон метаболізується в печінці ферментами системи цитохрому Р₄₅₀ (CYP3A4, CYP2D6 і CYP1A2). Внаслідок різноманітності метаболізуючих ондансетрон ферментів інгібування або зменшення активності одного з них (наприклад: при відсутності ферменту CYP2D6 генетичного походження), як правило, компенсується іншими ферментами, тому повний кліренс ондансетрону, а також необхідна його доза майже не змінюється або змінюється мінімально.

Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин: у хворих, які приймали сильно індуктор CYP3A4 (наприклад: фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин) та пероральний ондансетрон відбувалось збільшення кліренсу ондансетрону, а рівень його в крові знижувався.

Трамадол: результати досліджень на обмеженій кількості хворих вказують на те, що ондансетрон може знижувати знеболюючу дію трамадолу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ондансетрон є антагоністом рецепторів (5-НТ₃) високої селективності. Точний механізм дії ослаблення ним нудоти й блювання невідомий. Препарати цитостатичної хіміотерапії та радіотерапія можуть спричиняти збільшення рівня серотоніну в тонкому кишечнику, який за допомогою активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-НТ₃, спричиняють рефлекторне блювання. Ондансетрон перешкоджає виникненню цього рефлексу. Збудження аферентних волокон блукаючого нерва може спричинити збільшення рівня серотоніну в ділянці area postrema, що знаходиться в нижній частині четвертого мозкового шлуночка, що викликає блювання з допомогою рецепторів 5-НТ₃. Ондансетрон перешкоджає спричиненню блювотного рефлексу завдяки своїй антагоністичній дії на рецептори 5-НТ₃, що знаходяться в нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Механізм дії подібний до такого у запобіганні або лікуванні нудоти і блювання в післяопераційному періоді, та спричинених цитостатиками. Ондансетрон не впливає на рівень пролактину в плазмі.

Фармакокінетичні властивості.

Розподіл ондансетрону при пероральному, внутрішньом'язовому або внутрішньовенному застосуванні однаковий, термінальний час напіввиведення становить приблизно 3 години, об'єм розподілу в рівноважному стані («steady state») приблизно 140 літрів.

Ступінь зв'язування з білками плазми майже 70-76%. Ондансетрон виводиться з системного кровообігу шляхом множинного ферментного метаболізму, в першу чергу в печінці. Менше 5 % засвоєної дози виводиться з організму з сечею у незміненому вигляді. Відсутність ферменту CYP2D6 (поліморфізм по розщепленню дебризоквіну) не впливає на фармакокінетику ондансетрону. Фармакокінетичні властивості ондансетрону не змінюються при повторному введенні.

У дослідженні ефективності ондансетрону у дітей, проведеному за участю 21 дитини, у віці від 3 до 12 років, яким було виконане заплановане хірургічне втручання під наркозом, після одноразової внутрішньовенної дози (2 мг у 3-7-річних і 4 мг у 8-12-річних) абсолютні значення кліренсу та об'єму розподілу ондансетрону зменшилися. Величина зміни залежала від віку, кліренс коливався між 300 мл/хв (у 12-річних) і 100 мл/хв (у 3-річних). Обсяг розподілу був 75 л у 12-річних та 17 л у 3-річних дітей. Дозування, обчислені на основі маси тіла (0,1 мг/кг, максимум 4 мг) урівноважує ці відмінності і ефективно нормалізує системну експозицію ондансетроном у дітей.

У хворих з помірновираженою недостатністю функції нирок (кліренс креатиніну 15-60 мл/хв) як системний кліренс, так і обсяг розподілу зменшений, що веде до невеликого, клінічно не значного збільшення елімінаційного періоду напіввиведення (5,4 години). У дослідженні, проведеному на хворих з тяжкою нирковою недостатністю, що мають потребу у систематичному гемодіалізі (досліджувався час між процедурами гемодіалізу), фармакокінетика ондансетрону залишалася практично незмінною. У хворих з тяжкою печінковою недостатністю, системний кліренс ондансетрону значно зменшувався так, що елімінаційного період напіввиведення зростав (15-32 години).

Фармакологічні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

чистий, безкольоровий або майже безкольоровий розчин.

Несумісність

Для розведення розчину для ін'єкцій можна використовувати такі розчини:

- 0,9 % розчин хлориду натрію,

- 5 % розчин глюкози,

- 10 % розчин манніту,

- розчин Рінгера,

- 0,3 % розчин хлориду калію, з 0,9 % розчином хлориду натрію,

- 0,3 % розчин хлориду калію з 5 % розчином глюкози.

Розчин для ін'єкцій Еметрон іншими розчинами для інфузій розводити не можна. Розчин для ін'єкцій Еметрон не можна змішувати в шприці з іншими медикаментами.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.Зберігати в недоступному для дітей, в захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 ° С.

Упаковка.

5 ампул по 4 мл у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ВАТ «Гедеон Ріхтер», Будапешт-Угорщина.

Місцезнаходження

Угорщина, 1103 Будапешт, вул. Демреї, 19-21.